ПРАВИЛА внутрішнього трудового розпорядку Гадяцького районного суду Полтавської області

ЗАТВЕРДЖЕНО

Протоколом загальних зборів трудового

колективу Гадяцького районного суду Полтавської області № 1 від 29.05.2026

 

 ПРАВИЛА

внутрішнього трудового розпорядку

Гадяцького районного суду Полтавської області

 

1. Загальні положення

 

1.1. Правила внутрішнього трудового розпорядку  Гадяцького районного суду Полтавської області  (далі – Правила) розроблені відповідно до вимог ст.43,45,46 Конституції України, Законів України «Про судоустрій і статус суддів», Кодексу законів про працю України та інших нормативно-правових актів.

1.2. Ці Правила є обов’язковими для виконання і поширюються на суддів та працівників апарату суду, а саме: працівників патронатної служби; працівників, які виконують функції з обслуговування; службовців, робітників (далі – працівники апарату суду).

 1.3. Метою Правил є забезпечення трудової дисципліни, раціонального використання робочого часу, вдосконалення організації праці та підвищення її ефективності, якісного виконання завдань, покладених на Гадяцький районний суд Полтавської області (далі – суд).

1.4. Правила доводяться до відома працівників суду, які зазначені у пункті 1.2. цих Правил і розміщуються на офіційній веб-сторінці суду веб-порталу «Судової влади України».

         1.5. Правила затверджуються загальними зборами трудового колективу Гадяцького районного суду Полтавської області (далі - суд).

1.6. Правила є обов’язковими для всіх працівників суду незалежно від порядку призначення їх на посаду. Недодержання або порушення Правил є  підставою для застосування  заходів дисциплінарної відповідальності.

 

2. Порядок призначення (прийняття), звільнення

суддів та працівників апарату суду 

2.1. Порядок призначення, переведення та звільнення суддів здійснюється відповідно до положень Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

2.2. Призначення працівників патронатної служби до апарату суду і звільнення з роботи визначається Кодексом законів про працю України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів», ст.92 Закону України «Про державну службу» та Положенням про помічника судді суду загальної юрисдикції.

2.3. Прийняття  працівників, які виконують функції з обслуговування та робітників і звільнення з роботи визначається Кодексом законів про працю України.

2.4. При укладенні трудового договору особи, які працевлаштовуються до суду зобов'язані подати:

- паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

- трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;

- документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію);

- довідку про присвоєння ідентифікаційного коду;

- відповідні військово-облікові документи

- заповнену особову картку з відповідними додатками та інші документи.

Забороняється вимагати  від осіб, які поступають на роботу, документи, подання яких не передбачено чинним законодавством України.

2.5. Призначення судді на посаду чи його звільнення оформляється наказом голови суду, який видається на підставі акту про призначення на посаду судді, переведення судді чи звільнення судді з посади.

2.6. Помічники суддів призначаються на посаду на час виконання відповідним суддею повноважень судді Гадяцького районного суду Полтавської області  та звільняються з посади керівником апарату за поданням судді.

2.7. Призначення (прийняття), переведення та звільнення працівників апарату суду, оформляється наказом керівника апарату суду, з яким вони ознайомлюються під підпис.

2.8. Під час укладення трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі про призначення (прийняття) на роботу.

2.7. Призначеного або переведеного в установленому порядку суддю чи призначеного на посаду (прийнятого на роботу) працівника апарату суду в день виходу на роботу до початку роботи  керівництво суду або за його дорученням  інша посадова особа зобов’язані:

а) роз’яснити працівникові його права і обов’язки, ознайомити під розписку з посадовою інструкцією, проінформувати про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства;

б) ознайомити працівника під розписку з Правилами внутрішнього трудового розпорядку та іншими документами, які регулюють питання діяльності господарського суду і умови роботи його працівників;

в) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними  для роботи засобами;

г) проінструктувати працівника з Правилами техніки безпеки,  охорони праці та протипожежної охорони.

 

2.8. Облік трудової діяльності працівників здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування". На вимогу працівника, який вперше приймається на роботу, трудова книжка оформляється в обов’язковому порядку не пізніше п’яти днів після прийняття на роботу.

На вимогу працівника до трудової книжки, що зберігається у працівника, відділом управління персоналом вносяться записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах і організаціях, затвердженої  спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту і Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (зі змінами та доповненнями).

2.9. Припинення трудового договору  може мати місце лише на підставі та в порядку, встановленому законодавством.

2.10. За ініціативою працівника трудові відносини припиняються згідно зі статтями 38 та 39 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП).

2.11. Припинення дії трудового договору за ініціативою керівництва  суду може мати місце з підстав, передбачених статтями 40 та 41 КЗпП.

2.12. Суддя звільняється з посади з підстав, передбачених Конституцією України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Суддю може бути звільнено з посади органом, що його обрав або призначив, у разі:

1) закінчення строку, на який його обрано чи призначено;

2) досягнення суддею шістдесяти п'яти років;

3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

4) порушення суддею вимог щодо несумісності;

5) порушення суддею присяги;

6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

7) припинення його громадянства;

8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

9) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Повноваження судді припиняються у разі його смерті.

2.13. Припинення трудового договору оформляється наказом, який оголошується працівникові під підпис. В день звільнення працівникові видається копія наказу про звільнення, а також на вимогу працівника вносяться належні записи до трудової книжки, що зберігається у працівника. Запис про причини звільнення вноситься до трудової книжки у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Днем звільнення вважається останній день роботи.

2.14. Судді та працівники апарату суду зобов’язані до звільнення з посади чи переведення на іншу посаду передати справи і довірене в зв’язку з виконанням посадових обов’язків майно до відповідних підрозділів суду.

2.15. Відомості про здачу справ, матеріалів, матеріальних цінностей тощо, а також про відсутність інших заборгованостей судді та працівника апарату суду перед судом, засвідчуються в акті, який складається у двох примірниках і підписується відповідальними особами Суду, керівником служби управління персоналу( керівником апарату) та особою, яка звільняється.

Один примірник акту видається особі, яка звільняється чи переводиться на іншу посаду, інший примірник долучається до особової справи цієї особи.

 

3. Права та обов’язки суддів та працівників апарату суду

3.1. Права судді :

3.1.1.   Права судді, пов'язані зі здійсненням правосуддя, визначаються Конституцією України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів», процесуальним та іншими законами.

 3.1.2.  Суддя має право брати участь у суддівському самоврядуванні для вирішення питань внутрішньої діяльності суду в порядку, встановленому законом. Судді можуть утворювати об'єднання та брати участь у них з метою захисту своїх прав та інтересів, підвищення професійного рівня.

3.1.3.  Суддя має право вдосконалювати свій професійний рівень та проходити з цією метою відповідну підготовку. Суддя проходить підготовку у Національній школі суддів України не менше ніж раз на три роки

3.2.  Суддя зобов'язаний:

  - своєчасно,  справедливо  та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;

-  дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів;

-  виявляти повагу до учасників процесу;

-  додержуватися Присяги судді;

-  не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, в тому числі і таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання;

-  дотримуватися вимог щодо несумісності;

- виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції;

-  подавати щорічно декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) до  органу державної податкової служби  за  своєю  податковою адресою;

- подавати декларацію доброчесності судді та декларацію родинних зв’язків судді.

 

3.3. Працівники суду мають право:

 - користуватися правами та свободами,   які гарантуються   громадянам України Конституцією і законами України;

-    на повагу особистої гідності, справедливе і шанобливе ставлення до себе з боку керівників, суддів, працівників апарату суду та інших осіб;

-    брати  участь  у  розгляді  питань  і  прийнятті   відповідних  рішень  (у  межах  своїх повноважень);

-   на оплату праці залежно від посади, яку він займає, якості виконання своїх обов'язків, досвіду та стажу роботи;

- на просування по   службі   з   урахуванням   кваліфікації  та  здібностей, сумлінного виконання своїх обов'язків, участь у конкурсах на заміщення вакантних посад більш високої категорії;

-  вимагати службового розслідування з метою зняття безпідставних, на думку працівника, звинувачень або підозри;

-  на здорові, безпечні та належні для високоефективної роботи умови праці;

-  на соціальний та правовий захист відповідно до їх статусу;

- на відпустки, соціальне та пенсійне забезпечення відповідно до чинного законодавства України;

-  на захист своїх законних прав та інтересів в судовому порядку;

-  на захист від мобінгу (цькування) та безпечні умови праці: має право на захист своєї професійної репутації, честі та гідності від будь-яких форм психологічного або економічного тиску з боку керівництва чи колег; право вимагати від керівника апарату суду проведення службового розслідування за фактами мобінгу відповідно до Закону України «Про державну службу» та КЗпП України; право звертатися зі скаргами до територіальних органів Держпраці, НАДС або безпосередньо до суду для захисту своїх прав та відшкодування завданої шкоди, а також право на розірвання трудових відносин (служби) у визначений ним строк із виплатою вихідної допомоги у розмірі не менше тримісячного середнього заробітку, якщо факт мобінгу встановлено в законному порядку.

3.4. Працівники суду зобов'язані:

-  дотримуватись Конституції України, Законів України «Про судоустрій і статус суддів», інших актів чинного законодавства України, Положення про апарат суду, цих Правил та посадових інструкцій;

- працювати чесно, сумлінно, своєчасно і якісно виконувати розпорядження керівництва суду;

-  не допускати порушень прав і свобод людини та громадянина, шанобливо ставитися до громадян, керівництва, співробітників, дотримуватися високої культури спілкування;

-  проявляти ініціативу і творчість, постійно вдосконалювати організацію своєї роботи;

-  виконувати свої посадові обов'язки неупереджено, не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильності до окремих фізичних і юридичних осіб;

- у разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству України, невідкладно в письмовій формі повідомити про це керівника, який дав доручення, а в разі наполягання на його виконанні – повідомити вищу за посадою особу;

- шанобливо ставитись до громадян, керівників та співробітників, дотримуватися високої культури спілкування, не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби;

– з повагою ставитися до державних символів України;

– обов’язково використовувати державну мову під час виконання своїх обов’язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації;

- не допускати розголошення інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання посадових обов’язків, а також іншої інформації, яка відповідно до чинного законодавства України не підлягає розголошенню;

-  дотримуватися режиму роботи суду; своєчасно прибути на робоче місце та підготуватися до виконання трудових обов’язків;

- забезпечувати раціональне, ефективне та економне використовування матеріальних та фінансових ресурсів, які їм доручені, підтримувати на своєму робочому місці чистоту й порядок;

-  постійно поліпшувати стан відповідності своїх умінь, знань і навичок функціям та завданням   займаної   посади,   підвищувати   свій професійний,   інтелектуальний   та культурний рівень;

-  діяти в межах своїх повноважень;

- виконувати   вимоги   з   охорони   праці,   техніки безпеки,   виробничої   санітарії, протипожежної безпеки;

- суворо дотримуватись вимоги щодо заборони паління в приміщеннях (на робочих місцях, в кабінетах та у місцях загального користування) суду, розпиття спиртних напоїв на роботі чи перебування на робочому місці в нетверезому стані;

- недопускати мобінгу (цькування) та дотримуватися етики: поважати гідність та професійний авторитет колег і керівництва, не допускати будь-яких дій чи бездіяльності, що містять ознаки мобінгу (психологічного, економічного чи кібертиску); утримуватися від створення ворожої чи зневажливої атмосфери в колективі; а у разі виявлення або виникнення фактів цькування щодо себе чи інших працівників апарату суду — негайно повідомляти про це керівника апарату суду.

3.5.   Коло   обов'язків,   що   їх   виконує   кожен   працівник   за   своєю спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, визначається посадовими інструкціями, затвердженими в установленому порядку.

3.6. Судді та працівники апарату суду мають також інші права відповідно до чинного законодавства України.

 

4. Основні права та обов’язки керівництва суду.

4.1. Керівництво  суду має право:

1) вимагати від працівників суду дотримання Правил внутрішнього трудового розпорядку та інших документів, які регулюють питання діяльності суду;

2) вимагати від працівників суду якісного та своєчасного виконання своїх обов’язків;

3) вживати відповідних заходів для морального та матеріального заохочення працівників суду, застосовувати необхідні заходи щодо притягнення порушників трудової дисципліни до відповідальності;

4) користуватися іншими правами відповідно до норм чинного законодавства України.

4.2. Керівництво суду зобов’язано:

1) забезпечити правильну організацію діяльності суду та праці кожного працівника;

2) забезпечити кожного працівника робочим місцем, для кожного створити здорові та безпечні умови праці;

3)  при призначенні на посаду (прийнятті на роботу) працівників апарату суду роз’яснити їм права і обов’язки, поінформувати про умови праці та розмір заробітної плати;

4) затвердити чітко визначений обсяг посадових обов’язків кожного працівника;

5) неухильно дотримуватись законодавства про працю та правил охорони праці, вживати заходів для вчасного усунення причин і умов, що перешкоджають нормальній роботі працівників;

6) створювати необхідні умови для виконання працівниками своїх повноважень та ефективного використання робочого часу, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці і побуту;

7) постійно вдосконалювати організацію роботи суду, забезпечувати підвищення кваліфікації працівників;

8) інші обов’язки, передбачені законодавчими актами України.

 

5. Робочий час і його використання. Час відпочинку

5.1. Тривалість робочого часу суддів та працівників апарату суду не може перевищувати 40 годин на тиждень. Установлюється п’ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями (субота, неділя). Робочий час з понеділка до четверга триває з 8:00 год. до 17:15 год., у п’ятницю з 8:00 год. до 16:00 год.

Відповідно до ст. 73 Кодексу законів про працю України напередодні святкових і неробочих днів тривалість робочого дня скорочується на одну годину.

5.2. Перерва на відпочинок і харчування триває з 12:00 год. до 13:00 год. і не включається в робочий час. Працівники суду використовують час перерви на свій розсуд, на цей час вони можуть відлучатися з місця роботи.

  5.3. Залучення працівників до надурочної роботи, роботи у вихідні, святкові та неробочі дні провадиться у випадках та за умов, передбачених чинним законодавством України, за письмовим наказом голови суду або керівника апарату суду. Робота у святкові, неробочі та вихідні дні компенсується  у порядку, встановленому чинним законодавством України.

5.4. Облік робочого часу працівників апарату суду здійснюється у табелі обліку використання робочого часу.

Облік робочого часу суддів суду також ведеться у відповідному табелі робочого часу суддів автоматизованої системи документообігу суду.

5.5. Залишення робочого місця в робочий час суддями можливе з дозволу голови суду.

Залишення робочого місця в робочий час працівниками апарату суду можливе з дозволу керівника апарату суду або його заступника, а помічниками суддів – з дозволу суддів, яким вони безпосередньо підпорядковані, та з обов’язковим поставленням до відома керівника апарату суду або його заступника.

Вихід працівників апарату суду за межі адміністративної будівлі суду в робочий час зі службових питань відбувається з відома його безпосереднього керівника та керівника апарату суду.

У разі неможливості явки на роботу чи неможливості своєчасної явки на роботу, працівник апарату суду повинен повідомити про це у будь-який спосіб безпосереднього керівника, а останній, в свою чергу, повідомити про такі обставини керівництво суду та службу управління персоналом суду(відповідальну особу за ведення кадрового діловодства суду).

У разі невиходу судді на роботу з поважних причин, суддя повинен до 08:00 дня невиходу на роботу повідомити про це голову суду, керівника апарату суду.

5.6. За наявності поважних причин, перелік яких передбачено ст. 56 Кодексу законів про працю України, за заявою працівника суду як при прийнятті на роботу, так і згодом може встановлюватися неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Установлення працівникові суду неповного робочого дня або неповного робочого тижня з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу оформлюється наказом голови суду (щодо суддів) чи наказом керівника апарату суду (щодо працівників апарату суду).

5.7. Працівникам суду надаються щорічні (основна та додаткова) відпуски із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати відповідно до чинного законодавства України.

5.8. Суддям надається щорічна  оплачувана  відпустка тривалістю  30  робочих днів з наданням допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу судді.

 Працівникам апарату суду (працівникам патронатної служби, службовцям і робітникам) надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарних дні із виплатою допомоги на оздоровлення, що не перевищує середньомісячної заробітної плати.

Робітникам може надаватися, за рішенням керівника апарату суду в межах установлених фондів оплати праці, матеріальна допомога в розмірі середньомісячного заробітку.

5.9. Щорічна додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів надається суддям, які мають стаж роботи більше 10 років.

5.10. Працівникам апарату суду надаються щорічні оплачувані додаткові відпустки згідно з чинним законодавством України (соціальні, творчі, у зв’язку з навчанням тощо), та які визначені колективним договором суду.

5.11. Черговість надання відпусток визначається графіком, який затверджується головою суду (щодо суддів) та керівником апарату суду (щодо працівників апарату) на кожен календарний рік не пізніше 1 січня та доводиться до відома всіх працівників суду. Графік відпусток складається з урахуванням необхідності забезпечення належної роботи суду і створення сприятливих умов для відпочинку працівників суду.

5.12. Надання відпусток працівникам суду оформляється наказом голови суду (щодо суддів) та наказом керівника апарату (щодо працівників апарату суду).

5.13. Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд.

5.14. Відкликання з щорічної відпустки працівників суду допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна суду з додержанням вимог ч.8 ст.79 КЗпП України та в інших випадках, передбачених законодавством. У разі відкликання працівника з відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.

5.15. Судді та працівники апарату суду можуть направлятися у службові відрядження, порядок оформлення та надання яких регулюється Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98  № 59.

Працівник, що відбуває у відрядження подає до відділу управління персоналом службову записку, в якій зазначає час, дату відправлення транспортного засобу з місця постійної роботи до місця відрядження. При відправленні транспортного засобу до 24-ї години включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, а з 0 години і пізніше - наступна доба.

Аналогічно визначається день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи.

6. Заохочення працівників суду

 

6.1. Суддя до звільнення з посади або припинення його повноважень не може бути нагороджений державними нагородами, а також будь-якими іншими нагородами, відзнаками, грамотами. Суддя може бути нагороджений державними нагородами лише за проявлену ним особисту мужність і героїзм в умовах, пов’язаних із ризиком для життя. 

6.2. За наполегливу працю, якісне і сумлінне виконання посадових обов’язків та інші досягнення у роботі для працівників апарату суду передбачаються такі заохочення:

– встановлення надбавок, доплат, премій;

– оголошення подяки;

– нагородження Почесною грамотою.

6.2.1. Заохочення оформляється наказом керівника апарату суду, оголошується працівникові апарату суду або всьому колективу і заноситься до трудової книжки.

6.3. За особливі трудові успіхи можуть бути направлені подання на заохочення працівників апарату суду до Верховного суду, Ради суддів України, Державної судової адміністрації, територіального управління Державної судової адміністрації у Полтавській області.

 

7. Дотримання загальних інструкцій з охорони праці

та протипожежної безпеки 

7.1. Керівництво суду зобов’язане забезпечити безпечні умови праці, належний стан засобів протипожежної безпеки, санітарії і гігієни праці.

Інструктування з охорони праці, цивільного захисту та протипожежної безпеки має здійснювати особа, на яку покладені відповідні функції в суді.

7.2. Судді та працівники апарату суду повинні дотримуватись правил техніки безпеки, виробничої санітарії і гігієни праці, цивільного захисту, протипожежної безпеки.

7.3. Умови праці на робочому місці, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються суддями та працівниками апарату суду, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці та цивільного захисту.

7.4. За стан цивільного захисту, пожежної безпеки та дотримання інструкцій з охорони праці в суді відповідає визначена відповідальна особа, на яку покладено такий обов’язок.

 

8.Відповідальність працівників  суду за порушення трудової дисципліни 

8.1. Суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому Конституцією України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

8.2. Дисциплінарна відповідальність працівників апарату суду встановлена Кодексом законів про працю України. За порушення передбаченої цими Правилами трудової дисципліни, невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків до працівника апарату суду може бути застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани або звільнення. Звільнення, як дисциплінарне стягнення, може бути застосоване відповідно до пунктів 3, 4, 7, 8 статті 40 та статті 41 Кодексу законів про працю  України.

8.3. Дисциплінарні стягнення до помічників суддів застосовуються керівником апарату за поданням судді, у безпосередньому підпорядкуванні якого перебуває такий помічник.

8.4. Дисциплінарне стягнення щодо працівника апарату суду оформляється наказом керівника апарату суду, що оголошується працівникові під підпис.

8.5. Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником апарату суду в порядку, встановленому чинним законодавством України.

8.6. Якщо протягом одного року з дня накладання дисциплінарного стягнення працівника апарату суду не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, вважається, що він не мав дисциплінарного стягнення.

8.7. Якщо працівник апарату суду не допустив нового порушення трудової дисципліни, сумлінно та якісно виконував посадові обов’язки, за поданням керівника відповідного самостійного структурного підрозділу стягнення може бути зняте до закінчення одного року.

8.8. Зняття дисциплінарного стягнення оформляється наказом керівника апарату суду, про що оголошується працівникові апарату суду під підпис.

8.9. До застосування дисциплінарного стягнення  керівництво суду зобов’язано витребувати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. У разі відмови працівника дати письмові пояснення складається акт.

8.10. Дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, без врахування часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

8.11. Протягом строку дії дисциплінарного стягнення  будь-які заходи заохочення до працівника не застосовуються.